Посібник до інтерв’ю Centropa в Україні

Для вчителів та студентів

Ісраїл Іванковіцер, Дубравка, близько 1910 р., Роза Кармазіна, Київ, 1929 р., Арнольд Фабрикант, Одеса, 2001 р.

Вступ

Ви можете вибрати, чи бажаєте ви ознайомитися з деякими з наших 264 українських інтерв’ю в Інтернеті (обсяг від 15 до 35 сторінок) або прочитати п’ять інтерв’ю, які ми пропонуємо в редагованих версіях, але дозвольте звернути вашу увагу на інтерв’ю з усними історіями з Україні.Особлива подяка нашим стажистам: Анні Годар з Ліона та Нільсу Брауну з Мюнхена, які виконували редагування і дякуємо співробітнику Лорен Граніт за перевірку їхньої роботи.Окрема подяка тим, хто проводив ці інтерв’ю у 2001-2007 рр.: Елла Левицька, Елла Орлікова, Жанна Літинська та Наталія Фоміна.Почнемо з того, що відрізняє усне історичне інтерв’ю в колишньому Радянському Союзі від тих, що проводяться в інших європейських країнах.Всі, у кого брала інтервью Centropa (а їх 1320 осіб) народилися між 1918 та 1935 роками. Ті, хто виріс у міжвоєнних країнах Балтії, у Центральній Європі та на Балканах, мали дещо спільне: вони могли жити релігійним життям. Хтось виріс у ортодоксальних сім’ях, хтось був помірно побожним, інші зовсім ні. У них був вибір.У Радянському Союзі було не так. Заснований у 1922 р., СРСР базувався на принципах створення атеїстичного суспільства. І з огляду на цей факт, давайте підсумуємо події, теми та дати, які згадуються в більшості, якщо не в усіх, наших українських інтерв’ю.

РЕЛІГІЙНІ ДІДИ ТА БАБУСІ, СВІТСЬКІ ДОМОГОСПОДАРСТВА

Багато з опитаних нами дідусів і бабусь були цілком релігійними, але до середини 1920-х років незліченна кількість синагог і семінарій рабинів були примусово закриті (декілька синагог все ще працювали). Деякі з батьків наших респондентів також дотримувалися релігійних обрядів.Наші респонденти виросли в той час, коли деякі з них ще відвідували єврейські школи, де часто викладали на ідиш, але релігійних предметів не було. До середини 1930-х років більшість цих шкіл були закриті.

Голодомор

Більшість наших співрозмовників говорять про Голодомор або Великий голод 1932-1933 рр. Під цим текстом є посилання на зовнішній ресурс з описом того, до чого призвів сталінський геноцид українського народу, який забрав життя від 3,5 до 4 мільйонів людей.Натисніть для отримання детальної інформації

Друга світова війна

Ви, мабуть, думаєте, що Друга світова війна почалася з нападу Німеччини на Польщу у вересні 1939 р. Радянський Союз багато років стверджував, що Велика Вітчизняна війна почалася в червні 1941 р.В чому причина цієї невідповідності? Тому що перед тим, як Адольф Гітлер відправив німецьку армію до Польщі в 1939 р., його міністр закордонних справ Йоахім Ріббентроп підписав пакт про ненапад із міністром закордонних справ Йосипа Сталіна - В'ячеславом Молотовим. Німці вторглися в Польщу із заходу 1 вересня 1939 р. Через сімнадцять днів Радянська Армія захопила східну Польщу.Протягом наступних двох років Гітлер і Сталін фактично були союзниками. Поки армія Гітлера не вторглася до Радянського Союзу 22 червня 1941 р. Сподівання Гітлера, що це буде швидка та легка перемога не виправдалися.Ви прочитаєте, що деякі з наших співрозмовників мають на увазі не німців і навіть не нацистів, а фашистів - визначення, яким користуються багато громадян Радянського Союзу.Ви також прочитаєте про євреїв у Радянській Армії. Дійсно, близько півмільйона євреїв служили у збройних силах і близько 198 тис. загинули в боях.Ви також прочитаєте про євреїв у Радянській Армії. Дійсно, близько півмільйона євреїв служили у збройних силах і близько 198 тис. загинули в боях.Щодо антисемітизму: багато з наших респондентів кажуть, що не відчували антисемітизму, коли вони росли або служили у Радянській Армії. Все змінилося після війни.

ПІСЛЯВОЄННИЙ АНТИСЕМІТИЗМ: АНТИКОСМОПОЛІТИЧНА КАМПАНІЯ І ЗМОВА ЛІКАРІВ

Багато респондентів говорять про антикосмополітичну кампанію, яка почалася в 1948 р., і що вона була суто антисемітською. За нею у січні 1953 р. послідувала 'Змова лікарів', у якій єврейських лікарів називали 'вбивцями в білих халатах'. В обох випадках євреїв звільнили з роботи, багатьох заарештовували. Суди над єврейськими лікарями так і не відбулися, оскільки Сталін помер у березні того ж року.

СМЕРТЬ СТАЛІНА В 1953 р. ТА ПРОМОВА ХРУЩОВА В 1956 р.

Наступною історичною подією, про яку говорять багато наших співрозмовників, є таємна промова Микити Хрущова в 1956 р, в якій він викрив Сталіна, його злочини та культ особи. Ви прочитаєте, що багато наших респондентів плакали декілька днів, дізнавшись про смерть Сталіна. Однак через три роки, коли Хрущов засудив злочини Сталіна та культ його особи, чимало наших співрозмовників почали розуміти ті жахи, які Сталін завдав своєму народові.

1960-1991 рр.

Коли Ізраїлю вдалося відбити своїх арабських сусідів у 1967 р. і здобути видатну перемогу всього за шість днів, Радянський Союз був розлючений, головним чином через те, що він рішуче підтримував сусідні арабські держави. Кремль негайно розірвав дипломатичні відносини з Ізраїлем і змусив країни Варшавського договору зробити те саме. Потім він розпочав антиізраїльську пропагандистську кампанію, яка тривала десятиліття.Ви знайдете деякі посилання на цю подію в наших інтерв’ю.Потім ми перейдемо до кінця 1970-х років, коли євреї почали залишати Радянський Союз, переїжджаючи переважно до Ізраїлю. Цей рух посилився наприкінці 1980-х років. Оскільки обмеження були послаблені, інші євреї виїхали до Північної Америки та Німеччини.Українські респонденти Centropa часто говорять про період Перебудови та гласності (відкритості та реформ) Михайла Горбачова, який тривав з середини до кінця 1980-х років. Це була лібералізація радянського режиму. Багато людей були в захваті від цих змін, але в міру того, як економічні умови погіршувалися, їхні думки теж погіршувалися.Потім був розпад Радянського Союзу в 1991 р. і народження незалежної України. Наступне десятиліття було особливо тяжким для наших респондентів. Країна переходила від однієї економічної кризи до іншої, рівень життя різко впав. Коли ми почали брати інтерв’ю на початку 2000-х років, наші респонденти були різного віку: від 75 до майже 100 років. Єдиним яскравим пунктом, на який більшість із них звернули увагу, було відродження єврейського життя. Хоча їхні діти та онуки почали ідентифікувати себе як євреї, всі наші респонденти з вдячністю висловилися за створену для них соціальну мережу. Вони часто згадують центри Хесед та «теплі домівки» - багато з них почали функціонувати в 1990-х роках, пропонуючи медичну допомогу жертвам Голокосту, психологічну допомогу, гаряче харчування, а також зустрічі в соціальних клубах. Ці заходи переважно фінансувалися Claims Conference та American Jewish Joint Distribution Committee.